швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19179
2 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина17986
3 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»15981
4 Синонімія в українській мові12759
5 Твір - роздум на суспільну тему в публіцистичному стилі на тему "Природа - мати. Будь же сином"12578
6 Образ Сехісмундо у драмі "Життя це сон" (Кальдерон)12485
7 Мужній і шляхетний лицар Айвенго (Образ Айвенго. В. Скотт)12274
8 Твір на тему поспішай робити добро11795
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення
загрузка...

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: « Витрати виробництва, економічний та бухгалтерський підхід до їх визначення » (ID:8928)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       3 стр.
Размер в архиве:   11 кб.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА


План








1. Витрати виробництва, економічний та бухгалтерський підхід до їх визначення


Процес виробництва завжди пов'язаний з використанням робочої сили та засобів виробництва, які втілюються в
продукті. Останній характеризується корисністю (споживною вартістю) і трудомісткістю, тобто певною кількістю
затраченої праці. Чим продуктивніша праця, тим нижча трудомісткість одиниці створеного продукту.

Проте частина вартості продукту, що втілює в собі вартість засобів виробництва (уречевлена праця), існує ще
до процесу виробництва. Вона лише переноситься на нього у вигляді вартості матеріальних витрат, а жива праця
робітника створює чистий продукт — понад вартість матеріальних витрат.

Повторення виробництва можливе тоді, коли засоби виробництва і робоча сила відтворюються. Для цього з
вартості, отриманої після реалізації продукту, відповідна частина виділяється на заміщення вартості засобів
виробництва та робочої сили, спожитих у процесі виробництва. Частина вартості товару, що має бути знову
авансована на продовження виробництва, визначається як витрати виробництва.



2. Альтернативні витрати та їх склад


Альтернативні витрати – упущена через невикористаність економічних ресурсів вигода в найбільш прибутковий із
сфер або галузей народного господарства.

Речовий зміст витрат виробництва на різних етапах розвитку економіки має різну суспільну форму. В умовах
традиційного простого товарного виробництва витрати виробництва вимірюються вартістю спожитих засобів
виробництва. Витрати праці (живої та уречевленої) простого товаровиробника в суспільне необхідних розмірах
збігаються з вартістю товару. Фонд індивідуального споживання виробника виступає як частина валового доходу.
Його обсяг випуску продукції і як наслідок (за даних умов попиту) — до підвищення цін.

Однак досвід показує, що процес зниження витрат має свою природну швидкість і є тривалим. Дещо прискорити
його можна за рахунок збільшення тривалості робочого дня (як це було, наприклад, у Південній Кореї), а також
підвищення інтенсивності праці (в розвинених країнах).

Речовий зміст витрат виробництва на різних етапах розвитку економіки має різну суспільну форму. В умовах
традиційного простого товарного виробництва витрати виробництва вимірюються вартістю спожитих засобів
виробництва. Витрати праці (живої та уречевленої) простого товаровиробника в суспільне необхідних розмірах
збігаються з вартістю товару. Фонд індивідуального споживання виробника виступає як частина валового доходу.
Його обсяг визначається величиною валового доходу та пропозицією, яку враховують при його розподілі на
споживання та нагромадження.

У розвиненому товарному господарстві фонд індивідуального споживання виробника набуває форми змінного
капіталу, витраченого для наймання робочої сили v. Цей фонд виступає не тільки як категорія розподілу
(частина національного доходу), а і як категорія виробництва (частина авансованого капіталу). Перетворення
фонду споживання на змінний капітал є передумовою поєднання елементів с (вартість засобів виробництва) та v в
одній категорії "витрати виробництва". Соціально-економічна сутність витрат виробництва полягає в тому, що
вони відображають виробничі відносини з приводу витрат власне капіталу, а не праці на виробництво продукції.

В умовах розвитку соціальне орієнтованого ринкового господарства поступово зникає протистояння праці й
капіталу (через демократизацію останнього, акціонерну та партнерську власність) { Відносини робітника і
підприємця все більше набувають характеру співробітництва. Отже, відбуваються зміни в соціально-економічній
сутності витрат виробництва.

Представники західної економічної науки грунтовно розробили проблему витрат виробництва виходячи з потреб
зростання його ефективності. При цьому вони виходили з: а) обмеженості ресурсів і б) неможливості їхнього
альтернативного використання. Австрієць Ф. Візер (1851—1926) та американець Дж. Кларк (1847—1938) вивели
категорії "змінені витрати" (тобто приписувані комусь, віднесені на чийсь рахунок). Це дійсні витрати
виробництва на певний товар, які дорівнюють найвищій корисності тих благ, які суспільство могло б отримати,
якби витрачені виробничі ресурси використовувались по-іншому.

Вибір певних ресурсів для виробництва певного товару означає. неможливість виробництва якогось альтернативного
товару. З цього виходить, що існує корисність, від якої відмовляються, або непряма корисність, яку можна
отримати від виробництва альтернативного товару, використання альтернативних ресурсів.

Змінені витрати з позицій окремої фірми (підприємства) поділяють на зовнішні та внутрішні.

Зовнішні (або явні) витрати пов'язані з придбанням фірмою ресурсів (тобто це витрати на сировину, матеріали,
робочу силу тощо). При цьому змінені витрати дорівнюють вигоді, яку можна отримати, якщо при тих самих
витратах використати альтернативний ресурс.

Внутрішні (або неявні) витрати пов'язані з використанням факторів виробництва, які перебувають у власності
самої фірми (грошовий капітал, технічне та інше обладнання, підприємницькі здібності тощо), а також з
деякими її перевагами (місцезнаходження, престижність торгової марки тощо). При цьому змінені витрати
дорівнюють вигоді, що може бути отримана при альтернативному використанні власних ресурсів.

Використовуючи власні ресурси, підприємець зіставляє ці витрати з альтернативними можливостями: грошовий
капітал — з відсотками на нього в банку, використання обладнання — з доходом від здавання його в оренду,
особисте управління фірмою — з найманням до іншої фірми тощо.



3. Сукупні, середні та граничні витрати


У короткостроковому періоді деякі чинники виробництва залишаються незмінними, хоча решта може змінюватися
для того, щоб збільшити випуск продукції. Валові (загальні) витрати (ВВ) на виробництво будь-якого товару
складаються із двох компонентів: постійних витрат (ПВ), які підприємство несе незалежно від обсягу випуску
продукції, і змінних витрат (3В), які міняються разом з обсягом випуску продукції. Постійні витрати можуть
включати видатки на утримання заводу, страхування і, можливо, на залучення мінімальної кількості працівників.
Ці видатки залишаються однаковими незалежно від того, скільки виготовляє фірма.

Змінні витрати включають видатки на заробітну плату і сировину — вони зростають у міру зростання випуску
продукції. Постійні витрати можуть контролюватися на довчасному етапі, але вони не міняються із зміною
випуску продукції в короткі проміжки часу (ці витрати оплачуються навіть тоді, коли продукція зовсім не
випускається).

Щоб вирішити, скільки випускати продукції, керівникам підприємства необхідно знати, як зростуть змінні
витрати із зміною випуску продукції. Для цього слід визначити деякі додаткові критерії вимірювання витрат.

Граничні витрати (ГВ) — це приріст витрат у результаті виробництва одної додаткової одиниці продукції.
Оскільки постійні витрати не міняються із зміною обсягу випуску продукції підприємства, то граничні витрати
визначаються зростанням лише змінних витрат на випуск додаткової одиниці продукції, що виражається за
допомогою такої формули: ГВ=ОЗВ:ООВ.

Граничні витрати показують, скільки коштує для фірми збільшення обсягу випуску продукції на одну одиницю.
Граничні витрати можна обчислити, виходячи як із змінних витрат, так і з загальних витрат. Наприклад,
граничні витрати за умови збільшення обсягу випуску з двох до трьох одиниць складають 20 гривен, бо змінні
витрати підприємства зростають з 78 до 98 гривен. Загальні витрати виробництва зростуть також на 20 гривен —
з 128 до 148. Загальні витрати відрізняються від змінних тільки постійними витратами, які не міняються, коли
міняється обсяг випуску продукції.

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1542
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7348
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1562
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2648
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7735
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4199
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4111
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5385
Реклама

Цікаве
загрузка...