швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19187
2 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина17991
3 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»15985
4 Синонімія в українській мові12764
5 Твір - роздум на суспільну тему в публіцистичному стилі на тему "Природа - мати. Будь же сином"12584
6 Образ Сехісмундо у драмі "Життя це сон" (Кальдерон)12488
7 Мужній і шляхетний лицар Айвенго (Образ Айвенго. В. Скотт)12280
8 Твір на тему поспішай робити добро11800
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення
загрузка...

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: « Вплив Верховної Ради України на систему органів виконавчої влади» (ID:8779)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   22 кб.

1293_Pravo

Зміст



Варіант 2


1. Визначення термінів


Глава держави - це особа, яка займає формально вище місце в структурі державних інститутів і водночас здійснює
функцію представництва самої держави в цілому.

Президент України є главою держави і виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету і
територіальної цілісності, додержання Конституції, прав і свобод людини.

Прем‘єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів, який є вищим органом виконавчої влади в Україні.

Державний комітет є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовує і координує
Прем‘єр-міністр України або один з віце-прем‘єр-міністрів чи міністрів.

Регламент Верховної Ради України це письмовий документ, яким визначається (так само як і Конституцією України)
порядок роботи Верховної Ради України, її органів та посадових осіб.

Законодавча ініціатива це право Президента України, народного депутата України, Кабінету Міністрів України і
Національного Банку України, яке реалізується у формі внесення проекту нового закону, проекту закону про зміни
чи доповнення до чинного закону або про його скасування.

Деконцентрація влади це передача повноважень в межах окремого органу або рівня влади на ніжні поверхи
управління для підвищення ефективності всієї системи.

Місцева державна адміністрація це місцевий орган виконавчої влади, який функціонує в областях, в районах
областей, а районах Автономної Республіки Крим, в містах Києві та Севастополі, районах міст Києва та
Севастополя.




2. Вплив Верховної Ради України на систему органів виконавчої влади


Конституція закріплює широкі повноваження Верховної Ради України, які визначають її місце і роль у державі.
Ці повноваження за сутністю і призначенням можна поділити на декілька груп. Найважливішими є
повноваження щодо: внесення змін до Конституції України; прийняття законів; визначення засад
політики держави та програм суспільного розвитку; взаємовідносин Верховної Ради і Президента України;
формування інших державних органів; організації адміністративно-територіального устрою нашої країни;
здійснення зовнішніх функцій держави, а також бюджетні та контрольні повноваження.

У Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується
коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від
конституційного складу Верховної Ради України. Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді
України формується протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання Верховної Ради України,
що проводиться після чергових або позачергових виборів Верховної Ради України, або протягом місяця з
дня припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України. Коаліція депутатських
фракцій у Верховній Раді України відповідно до цієї Конституції вносить пропозиції Президенту України
щодо кандидатур Прем'єр-міністра України, а також відповідно до цієї Конституції вносить пропозиції щодо
кандидатур до складу Кабінету Міністрів України.

Організація виконавчої влади за Конституцією України 1996 року є доволі суперечливою, а дискусії щодо її
положень не вщухають до останнього часу. Передусім мова йде про існування двох центрів цієї гілки влади,
зумовлене положеннями Основного Закону. З одного боку, у статті 113 визначено, що Кабінет Міністрів України є
вищим органом у системі органів виконавчої влади. З іншого боку, з аналізу закріпленої у статті 106
компетенції Президента України випливає, що саме глава держави має найбільші важелі управлінського впливу на
систему цих органів. Таке конституційно-правове регулювання в українській практиці зумовило наявність двох
центрів виконавчої влади – в уряді та апараті Президента. До цього можна додати, що від моменту вступу на
посаду нового глави держави і аж до останнього часу, коли відбулись кардинальні кадрові зміни на вищих щаблях
державної влади, існував ще й третій фактичний центр у цій сфері – Рада національної безпеки й оборони.

Окреслений стан суперечить елементарному принципу теорії організації про необхідність існування єдиного
центру для ефективного функціонування системи органів виконавчої влади, побудованої ієрархічно.

Відповідно до положень статей 85, 106 та 114 Конституції 1996 року український уряд – Кабінет Міністрів
формується наступним чином. Глава уряду - Прем‘єр-Міністр України призначається Президентом за згодою більше
ніж половини від конституційного складу Верховної Ради України , а персональний склад Кабінету Міністрів
призначається главою держави за поданням Прем‘єр-міністра. Останнє положення є аналогічним і щодо призначення
керівників інших структур виконавчої влади – центральних органів виконавчої влади та місцевих державних
адміністрацій. Таким чином, очевидною є визначальна роль Президента України в цих процесах.

Що стосується порядку звільнення названих керівників адміністративних структур, то роль глави держави є ще
значнішою. Президент на свій розсуд, без згоди українського парламенту може прийняти рішення про відставку
Прем‘єр-міністра (що тягне відставку уряду в цілому), а також звільнити із займаних посад керівників усіх
інших названих органів виконавчої влади. При тому Верховна Рада має можливість впливу в цьому контексті лише
щодо уряду, по суті незалежно від Президента – прийняття українським парламентом резолюції недовіри Кабінетові
Міністрів має наслідком його відставку.

До повноважень Верховної Ради України входить призначення за поданням Президента України Прем'єр-міністра
України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, призначення за поданням
Прем'єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, Голови Антимонопольного комітету України,
Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України,
звільнення зазначених осіб з посад, вирішення питання про відставку Прем'єр-міністра України, членів
Кабінету Міністрів України; призначення на посаду та звільнення з посади за поданням Президента України Голови
Служби безпеки України.

Відповідно до закону „Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 року порядок призначення та
звільнення керівників органів виконавчої влади відрізняється значною мірою. На відміну від попередньої
редакції Основного Закону, Прем‘єр-Міністр України призначається не главою держави, а парламентом. Кандидатуру
для призначення на посаду Прем‘єр-Міністра вносить Президент за пропозицією коаліції депутатських фракцій або
однієї депутатської фракції, до якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу
Верховної Ради України. Після цього глава уряду, у разі прийняття рішення парламентом, призначається на свою
посаду. В цій ситуації роль Президента у призначенні Прем‘єр-міністра може бути вагомою в конкретній
політичній ситуації, у разі його належності до політичних сил, що становлять більшість у парламенті, проте
очевидно формальною, якщо більшість становить конкуруюча з главою держави політична сила. Адже Президент
буде просто зобов‘язаний за цією нормою представити на схвалення ту кандидатуру, яку запропонує
парламентська більшість.

З перелічених положень випливає, що повноваження Президента стосовно кадрової політики у сфері виконавчої
влади зменшено та передано: насамперед до українського парламенту, але й, чималою мірою – до уряду та його
глави.

Роль парламенту в цьому напрямі зростає також із запровадженням ще однієї новели. На відміну від згадуваної
норми статті 115 попередньої редакції Конституції, в законі від 8 грудня 2004 року встановлено, що Кабінет
Міністрів України складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України (а не Президентом).

Зважаючи ж, що кадрові повноваження щодо призначення на посади та звільнення з посад голів місцевих державних
адміністрацій залишаються у компетенції Президента, зміни до Конституції “розривають” виконавчу владу між
главою держави та парламентом, залишаючи дуже мало управлінських інструментів для уряду. В таких умовах стає
проблематичною стабільність та ефективність функціонування виконавчої влади зокрема, і держави загалом.

Пункт 15 статті 106 Конституції в редакції 1996 року встановлював, що міністерства та інші центральні
органи виконавчої влади утворює, реорганізовує та ліквідовує Президент України за поданням

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1545
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7351
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1564
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2652
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7739
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4201
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4116
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5390
Реклама

Цікаве
загрузка...