швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19187
2 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина17991
3 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»15985
4 Синонімія в українській мові12764
5 Твір - роздум на суспільну тему в публіцистичному стилі на тему "Природа - мати. Будь же сином"12584
6 Образ Сехісмундо у драмі "Життя це сон" (Кальдерон)12488
7 Мужній і шляхетний лицар Айвенго (Образ Айвенго. В. Скотт)12280
8 Твір на тему поспішай робити добро11800
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення
загрузка...

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: « Двопалатні системи» (ID:10991)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   28 кб.

Зміст






1. Двопалатні системи



1.1 Парламент Великобританії


Двопалатну систему, що виникла у Великобританії було започатковано як інструмент опору руху в напрямку
демократії при появі загального виборчого права. Тоді це було засобом старого правлячого класу, якому
загрожував мажоритарний закон, зберегти хоча б частину своєї влади. Правлячий клас бажав залишити собі право
накладати вето в рамках верхньої палати. Така влада успадковувалась чи надавалася через призначення до Палати
Лордів. На відміну від Британської аристократичної двопалатної системи американська модель, що з'явилася у
1787 році, була компромісом між демократичною владою громадян, рівних у своєму праві голосу, та визначеним
суверенітетом штатів, рівних між собою незалежно від їх території та населення.

З часом стала зрозумілою необхідність існування другої палати парламенту, і ми можемо сказати, що основною
функцією двопалатної системи є стримування влади, а саме:

влади людей, чи влади державної структури;

централізованої влади, чи влади найсильніших штатів федерації;

влади більшості, хоча й демократично обраної, яка може привести до тиранії по відношенню до меншості...

Таким чином, двопалатна система виконує, по-перше, функцію політичного регулювання, яка направлена на
перевірку політичної влади і, по-друге, встановлює певні обмеження на всі мажоритарні типи влади.

Оскільки двопалатна система є основною моделлю Європейських країн, за виключенням Скандинавських країн, Греції
і Португалії, жодна система - двопалатна чи однопалатна не вважається кращою, ніж інша. У багатьох країнах
існування другої палати, її доцільність є постійним джерелом політичних дебатів.

Країни, що мають Двопалатний Парламент

Для демократичного суспільства існування другої палати парламенту не є необхідною вимогою.

В унітарних країнах, тобто нефедеральних, доцільність існування другої палати часто обумовлюється ідеєю
включення додаткового рівня представництва, який дозволяє брати до уваги різноманітність і територіальну
структуру країни (Бельгія, Іспанія, Франція). Однак питання доцільності існування такого рівня представництва
є дискусійним, де можливі зміни, тому що друга палата часто не захищає інтересів, які вона повинна захищати.

В країнах унітарного типу часто основною рушійною силою є політичне підґрунтя. Друга палата не дозволяє
монополізувати представництво та прийняття політичних рішень. Вона відображає принцип плюралізму шляхом
представлення неоднорідності політичного спектру країни. Друга палата має більше шансів на існування в країнах
з слабким політичним консенсусом (наприклад у Франції та Італії), а також у великих країнах. В той же час
гарантування представництва певних округів чи системи їх належного вибору може приводити до неадекватної
ситуації - коли представництво є більшим чи меншим від потрібного.

На сьогоднішній день Палата Лордів Великобританії зазнала суттєвих змін, не структурних, а змін на рівні
влади, яка практично зникла. Палата Лордів критикувалася і критикується за недостатній рівень представництва,
бо жоден з Лордів не представляє народної волі. Після призначення члени цієї палати залишаються
парламентаріями довічно. Єдиним винятком є Лорди Правосуддя - 9 суддів Верховного Суду і єпископи
Англіканської Церкви, які складають свої повноваження залишаючи посаду. На даний час у палаті представлені
лорди, які успадкували посаду, а також довічні лорди. Традиційно представників опозиції як і представників
більшості призначають на посаду за їх віддану службу державі.

Уряд звітує тільки Палаті Громад. Це стосується законодавчої влади. При затвердженні законопроектів Палата
Лордів може накладати вето не довше ніж на строк до одного року. На практиці верхня палата використовує своє
право вносити поправки здебільш у конструктивній формі, тому уряд і Палата Громад затверджують поправки, як
правило, без будь-яких ускладнень.


1.2 Франція


У Франції в більшості Конституцій, що послідовно змінювали одна одну, мова йшла про двопалатний парламент, як
і у випадку з П'ятою Республікою. Національна Асамблея налічує 577 депутатів, які були обрані за допомогою
прямого загального виборчого права в „департаментах" шляхом пропорційного представлення населення. Сенатори
обираються у „департаментах" на з'їзді „Вищих Виборців", до яких належать депутати і регіональні представники
„департаментів", члени рад, представники міських рад.

Рівень представництва в Сенаті піддається серйозній критиці. Згідно Конституції в другій палаті повинні бути
представники всіх місцевих громад. Проте засіб виконання такого типу представництва, що не забезпечує
однакових умов для кожного класу громад чи їх населення, суттєво впливає на рівень представництва в Сенаті.
Кожний клас місцевої громади приймає участь у виборах сенаторів в різній пропорції. Виборчі колегії формуються
в пропорції, де 95,5% є представники міст. В результаті фактично всю електоральну силу представляють міста.

Така ситуація суттєво впливає на політичну і соціологічну структуру Сенату. Наприклад, міські члени ради, що
були обрані в умовах вузького географічного і політичного середовища в основному з сільських регіонів (велика
кількість маленьких міст), створюють виборчий округ більш консервативний за весь електорат Сенату. Такий
дисбаланс змінює напрямок формування політичного складу Сенату і переміщує його в центр і праворуч. Така
ситуація призводить до дисбалансу діяльності Сенату, який ризикує не виконати покладеної на нього ролі
арбітра. В результаті Сенат не виконує своєї регуляційної функції, бо діє він в одному напрямку, в деяких
випадках підтримуючи урядову більшість, в інших - заважаючи уряду працювати.

І останнє: сенатори обираються на дев'ятирічний термін і уникають ризику непередбачуваних політичних змін
електорату.

Підкреслюється різниця між двома палатами, окрім випадків зміни Конституції, тому що уряд звітує тільки перед
Національною Асамблеєю, яка в питаннях законодавства може відкинути поправки запропоновані Сенатом щодо
ініціатив уряду.


1.3 Італія


В Італії члени Сенату, за винятком двох випадків, обираються. (1) Президент Республіки призначає п'ятьох
сенаторів з числа громадян, діяльність яких мала вагомий вплив на розвиток нації. (2) Колишні президенти
стають сенаторами де факто. До реформи 1993 року виборчий режим Сенату був схожий на режим Палати Депутатів за
двома параметрами. Хоча члени Установчої Ради згідно Конституції 1947 року планували зробити Сенат специфічною
представницькою структурою регіональних установ, законодавство дуже вузько це інтерпретувало, і місця в Сенаті
можна було отримати виключно з регіонів, тоді як основою для представництва було все населення (мінімум 6
сенаторів на кожний регіон).

До реформи 1993 року система голосування на сенаторських виборах була: один бюлетень - один голос за одного
кандидата. Вона базувалася на мажоритарному принципі голосування, який підкріплювався механізмом пропорційного
представництва, якщо не виконувалися умови мажоритарного голосування. Така ситуація домінувала (65%), тому
застосування пропорційного механізму стало скоріше правилом ніж винятком. Практикувалося це на базі „внесення
кандидатів у списки", яких було висунуто політичними партіями в регіонах. На практиці політичний склад двох
палат був дуже схожий, особливо приймаючи до уваги той факт, що мандати в обидві палати мали термін 5 років. У
1993 році межу в 65% було скасовано, і система голосування один бюлетень - один голос за окремого кандидата,
що базувалась на мажоритарному принципі голосування для 3/4 сенаторських місць, стала нормою. Різниця у складі
більшості двох палат мінімальна, хоча іноді уряд підтримує тільки одна з палат, що призводить до його
відставки.


1.4 Іспанія

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1545
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7351
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1564
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2652
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7739
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4201
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4116
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5390
Реклама

Цікаве
загрузка...