швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19203
2 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18013
3 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»16003
4 Синонімія в українській мові12780
5 Твір - роздум на суспільну тему в публіцистичному стилі на тему "Природа - мати. Будь же сином"12604
6 Образ Сехісмундо у драмі "Життя це сон" (Кальдерон)12507
7 Мужній і шляхетний лицар Айвенго (Образ Айвенго. В. Скотт)12296
8 Твір на тему поспішай робити добро11827
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення
загрузка...

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: « В чому полягає історичне значення творчості Т.Г. Шевченко» (ID:10425)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       3 стр.
Размер в архиве:   14 кб.

Контрольна з історії

9 стр.


План




1. В чому полягає історичне значення творчості

Т.Г. Шевченко.

Значення спадщини Тараса Шевченка — це найперше значення його «Кобзаря». І значення це не тільки в нових
темах, піднятих його автором, в нових образах, поетичних фігурах і жанрах, створених ним. Шевченко «одним
томом поезій... влучив... як стрілою в серце своєї епохи... потряс сумлінням свого часу... був історичним
етапом в житті свого народу, великим поштовхом народу вперед, на дороги вічні, безетапні» (Степан Гудор).

Шевченків «Кобзар» став синонімом сумління свого часу, бо сам автор зібрав сюди кожну сльозину, найменший
стогін болю кріпака. Увібравши в себе душу народу, його духовну велич і красу, він підніс цю велич і красу на
найвищу височінь, чим збагатив увесь світ. Завдяки Шевченкові «скарби української душі... повною річкою
влилися в загальний потік людської культури». Тому «Кобзар» перестав бути твором одного Тараса Шевченка, він
став книгою всього народу, книгою, котра сприяє революційній перебудові суспільства, не кажучи про її
колосальне пізнавальне значення.

Реалізм Шевченка художніми засобами розкриває сутність найскладніших історичних процесів і явищ суспільного
життя. Тому його творчість набула виключної пізнавальної й виховної сили... Будучи істинно художньою,
творчість Шевченка за глибиною розкриття дійсності, виявлення перспектив дальшого розвитку стала врівень з
найпередовішою наукою того часу.

Шевченко... дав твори такої художньої краси і такої сили правди... поет пройняв свої художні полотна такою
красою душі, що дійсність виступила більш живою, більш яскравою, ніж сама «натура».

Тарас Шевченко заклав основи не лише української літератури, а й літературної мови нашого народу. Вдихаючи у
себе від колиски усі болі і прагнення свого поневоленого, талановитого народу, всі барви і звуки свого краю,
він перелив їх у слова, крилаті фрази, поетичні фігури і мовні звороти. За образним висловом Василя Стефаника,
Шевченко українське слово перетопив на чисте золото української поезії. Як відважний шахтар, перекидаючи гори
породи, відкриває нові пласти вугілля, так великий Тарас знайшов нові багаті шари національної мови, створеної
всіма поколіннями його попередників у процесі їх багатовікової мовної діяльності, знайшов і дбайливо
відшліфував такі лексичні, стилістичні і синтаксичні скарби української мови, її фонетичні, морфологічні і
зображувальні засоби, зробив нашу мову ще прекраснішою: значно гнучкішою, барвистішою, семантичне глибокою і
багатогранною, що вона стала в рівень найбільш розвинених літературних мов світу. Творчість Шевченка в галузі
мови була епохою у становленні і розвитку нашого народу, в помноженні скарбів його духовної культури, бо він
створив українську художню мову як «чинник краси, як категорію прекрасного». Якщо українська мова нині
славиться своєю красою і силою, зокрема багатством синоніміки, неперевершеною образністю, пестливістю,
ідіоматикою тощо, то ця краса, сила і багатство — великою мірою — від Шевченка.

Шевченко і музика, вплив Шевченка на розвиток української і слов'янської музики — одна з найпрекрасніших
сторінок української культури. В образах поeтa — невичерпне джерело ліризму української музики...

Проте справа не тільки в кількості музичних творів на тексти чи мотиви поета, а й в тому, який діапазон граней
душі і серця вони тривожать. Історія України, її героїка, побут народу і кохання, сум і веселощі, медитація і
патетика, трагічне і смішне — усе це ми знаходимо для себе в Шевченкових піснях.

Значною мірою це стосується й образотворчого мистецтва. У галузі малярства, графіки, скульптури особу Шевченка
і героїв його творів не раз втілювали сотні митців.


Висновок

Отже, є поети, творчість яких має тільки історико-мистецьке значення. Є поети, творчість яких збагачує мову,
літературу свого народу чи його культурні традиції, але не більше. Є, зрештою, поети, твори яких стають
активною громадською силою і впливають на хід розвитку суспільства. Як живі люди-борці. До таких і належать
твори Шевченка. Ще за життя поета пани боялися одного його імені і тому, очевидно, веліли попам нізащо не
давати новонародженим імені Тарас.

Особа і творчість великого Кобзаря є для молоді своєрідним моральним кодексом. Пройдуть віки, одшумлять
класові битви, забудуться війни, а Шевченко, син гіркого й суворого віку, залишиться в певному розумінні
прекрасного людською нормою і зразком для поколінь. Чим? Передусім своїм невгаваючим, невгасимим гуманістичним
горінням...


2. Охарактеризуйте особливості національно-визвольного руху в західноукраїнських землях

На початку 1848 p. в кількох європейських країнах почалися'7 буржуазні та буржуазно-демократичні революції. Не
залишилась осторонь і Австрійська імперія. 13 березня спалахнуло народне повстання у Відні, потім у
Будапешті. 18 березня угорський сейм ухвалив низку законів про буржуазні перетворення.

Революція спричинила широкий розмах національно-визвольного руху в Східній Галичині. 17 квітня 1848 p. уряд
був змушений оголосити у краї про скасування феодальної залежності селян і панщини.

Звільнення селян стало важливою передумовою розгортання масового демократичного руху. В березні 1848 p. у
Львові відбулися демонстрації, що привели до звільнення владою політичних в'язнів. Відповідно до
проголошених конституційною грамотою від 25 квітня 1848 p. свободи друку, зборів, організацій у краї виникли
різні політичні організації, керівництво якими захопили буржуазно-ліберальні кола. Польська ліберальна
буржуазія і поміщики 13 квітня 1848 p. утворили у Львові Центральну раду народову, яка мала на меті
перетворення Галичини в Польську автономну провінцію, заперечуючи право на окремий національний розвиток
більшості населення Східної Галичини — українців.

Галицька інтелігенція рішуче виступала проти намагань поляків втягнути Галичину до Польщі та створила свою
політичну організацію — Головну руську раду у Львові, яка, підтримуючи проведення буржуазних реформ, прагнула
забезпечити вільний розвиток українського населення. В містах, містечках і селах Східної Галичини
організувалося майже 50 місцевих руських рад, до складу яких входили селяни, міщани, інтелігенція,
представники духовенства. Ці ради стали організаторами боротьби українського населення за територіальну
автономію Східної Галичини, тобто за її відокремлення від Західної (польської) Галичини, за викладання в усіх
навчальних закладах рідною мовою, за створення української національної гвардії тощо.

Правлячі кола Австрії ігнорували більшість цих вимог і погодилися лише на запровадження у 1848 p. навчання
українською мовою в народних школах та викладання її як обов'язкового предмета в гімназіях.

У виборах до першого австрійського парламенту українці мали 39 депутатів на 96 послів із Галичини. Серед них
було 27 селян, 8 священиків і 3 світські особи. Ці депутати австрійського парламенту (рейхстагу) одностайно
виступили проти сплати викупу поміщикам за скасовану панщину.

Подальші події були пов'язані з масовими виступами населення проти грабіжницької політики уряду. Навесні та
влітку 1849 p. масові виступи охопили понад 100 сіл Галичини. При цьому часто захоплювалися поміщицькі землі.

Протестувало й міське населення. 1 листопада 1848 р. львівські робітники і ремісники різних національностей
підняли збройне повстання, яке згодом було придушене.

Революційні події охопили й Північну Буковину, де селяни силою повертали захоплене у них поміщиками. У
селянському русі значну роль відігравали і депутати рейхстагу. Так, депутат Л. Кобилиця 16 листопада у Вижниці
на зборах 2600 селян закликав до боротьби з панами. Це спричинило повстання, яке охопило гірські села
Вижницького і Сторожинецього округів. Розгорнувся рух проти роз’єднання Північної Буковини і Галичини. Проте
уряд, взявши до уваги інтереси панівної верхівки, на початку 1849 р. все ж здійснив таке відокремлення.

Влітку і восени 1848 р. активізувався революційний рух і в Закарпатті. Селяни захоплювали панське майно, не
платили податків, не виконували панщини. Після придушення революції австрійський уряд розправився з учасниками
народних виступів. Лише 2 березня 1853 р. було видано імперський указ, який санкціонував скасування кріпацтва
в Угорщині за викуп на таких самих кабальних умовах, як і в Галичині та на Буковині. Не допустив уряд і
об’єднання Закарпаття зі Східною Галичиною, за що виступала частина закарпатської інтелігенції. А в березні
1849 р. уряд розігнав парламент і згодом відібрав у народу більшість завойованих ним свобод.

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1559
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7369
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1580
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2669
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7758
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4216
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4130
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5406
Реклама

Цікаве
загрузка...