швидка допомога для твого навчання

Безкоштовні реферати Замовити реферат Авторам рефератів
Від партнерів
TOP реферати
1 «твір-роздум про твір Роксоляна» на тему що значить служити Богові19197
2 Твір роздум у на тему якою повинна бути людина18004
3 Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха «Гуси лебеді летять»15997
4 Синонімія в українській мові12772
5 Твір - роздум на суспільну тему в публіцистичному стилі на тему "Природа - мати. Будь же сином"12595
6 Образ Сехісмундо у драмі "Життя це сон" (Кальдерон)12502
7 Мужній і шляхетний лицар Айвенго (Образ Айвенго. В. Скотт)12290
8 Твір на тему поспішай робити добро11818
Реклама
Статистика
Rambler's Top100

Оголошення
загрузка...

У нашій колекції більше ніж 60 тис. учбових робіт!

На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт,
або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД.


Тема: « Еволюція людини.» (ID:10390)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   128 кб.

Контрольна робота


з екології

Еволюція людини.


Людина і сучасні людиноподібні мавпи не лише подібні між собою за своїми морфологічними і фізіологічними
особливостями, а і близькі родичі. Вони утворюють дві різні гілки одного стовбура, тобто беруть початок від
одного спільного предка. Такими предками були давні, вимерлі кілька мільйонів років тому назад, невеликі
(величиною з собаку середнього розміру) мавпи, яких назвали пропліопітеками, їхньою батьківщиною була
північно-східна частина Африки. Жили вони на деревах, харчувались рослинною їжею. Від цих мавп еволюція пішла
в різних напрямах. Шляхом дивергенції утворились предки сучасних людиноподібних мавп — орангутангів і
гібонів, а також дріопітеків (деревні мавпи). Можливо, що дріопітеки дали декілька гілок викопних форм, у
тому числі дуже великих (до 2,6 м зросту) людиноподібних істот — гігантопітеків.

Один з видів дріопітеків був, мабуть, тією гілкою, від якої починається розвиток предків сучасної людини. Ця
форма шляхом дивергенції утворила велику кількість видів австралопітеків, які жили у Східній і Південній
Африці. Ці мавпи жили на рівнинах, для пересування використовували в основному задні кінцівки, тобто
характеризувались прямоходінням. Зріст їх досягав 120— 140 см, об'єм черепа — близько 500 см3. Найбільш давні
австралопітеки жили близько 6 млн років тому. Проте знарядь праці у австралопітеків ще не було. Очевидно, для
захисту і нападу вони могли використовувати лише каміння і палиці, як це роблять і сучасні мавпи.

Близько 3 млн років тому у Східній Африці жили великі мавпоподібні істоти, які нагадували австралопітеків.
Рештки їх були виявлені у Східній Африці, в Кенії на березі озера Рудольфа. Об'єм головного мозку у них
досягав 800 см3. Поряд з рештками скелету цих істот були виявлені примітивні кам'яні знаряддя. Важко сказати,
чи були ці істоти вже людьми, чи відносились до автралопітеків. Наявність примітивних знарядь, виготовлених із
гальки

оброблених ударами об інші гальки, дозволяє деяким дослідникам вважати їх «людьми з озера Рудольфа» (термін
Р. Лікі) і віднести до першого етапу становлення людини. Цей І етап названо найдавніші люди, або архантропи.
До нього відноситься багато різноманітних знахідок скелетів. Зокрема, в Африці (олдувайський пітекантроп), у
Азії (яванський пітекантроп і синантроп) і в Європі (гейдельберзька людина). Жили вони в різний час: найбільш
давні— понад 1 млн років тому, більш «молоді» — 400 тис. років тому. Всі ці знахідки об'єднані в одну групу за
трьома ознаками: об'єм головного мозку в межах 1000 см3 і лише у синантропів дещо більше — 1100 см3;
відсутність членороздільної мови, про що свідчить відсутність валика на підборідді; наявність найбільш
примітивних кам'яних знарядь — скребків, наконечників, сокир.

Тільки найбільш прогресивні з них — синантропи — користувались вогнем, про що свідчать багатометрові шари
попелу, знайдені у місцях стоянок

II етап — давні люди, або палеоантропи, були широко розповсюджені на території Європи, Азії і Африки.
Найраніші з них з'явились понад 250 тис. років тому, останні зникли близько 40 тис. років тому. Давні люди
мали зріст 150—160 см, об'єм головного мозку — близько 1300—1600 см3 (приблизно об'єм мозку сучасної людини)
. Проте череп давніх людей характеризувався розвитком надбрівних дуг, значно розвиненою нижньою щелепою.
Найбільш відомі знахідки, що зроблені в Європі, були названі неандертальцями (за назвою долини Неандерталь
поблизу Дюссельдорфа в Німеччині). На цій стадії розвитку давні люди постійно користувались вогнем, причому
вже вміли добувати його, використовуючи каміння. Ретельно оброблялось кам'яне знаряддя, крім кам'яного
використовувалось і зроблене з кісток. Знахідки кісткових голок свідчать про наявність одягу із шкур тварин.
Характерно, що на цій стадії у давніх людей існувало поховання вмерлих, яке, ймовірно, супроводжувалось
певними ритуалами.

III етап еволюції людини — перші сучасні люди, або неоантропи. З'явились вони близько 40 тис. років тому і
відносились вже до виду Homo sapiens— людина розумна. Об'єм головного мозку у них був таким же, як і в наших
сучасників—1500—1600 см3, зріст—170—180 см. Знахідки неоантропів були зроблені в різних місцях земної кулі.
Найбільш відомі з них, які зроблені у Франції поблизу містечка Кро-Маньйон,— кроманьйонці. Цей етап
характеризується трьома основними особливостями: припиненням біологічної і початком соціальної еволюції;
формуванням основних рас; високим рівнем розвитку культури, який характеризується обробкою не лише кам'яних
знарядь праці, а і прикрас, кам'яних фігур, малюнків. Все це свідчить про появу на цій стадії абстрактного
мислення.

В еволюції людини було багато бічних гілок, які закінчувались повним вимиранням. В один і той же час могли
жити різні групи архантропів, причому більш сильні і розвинені форми могли знищувати відсталих у своєму
розвитку. Велику роль в еволюції предків людини відіграло харчування м'ясом, оскільки полювання на дичину
стимулювало добір, а висока енергетична цінність м'яса давала змогу рідше їсти. З розвитком соціальних
відносин почала розвиватися турбота про стариків як носіїв соціально корисної інформації. У неантропів уже
почали проявлятися альтруїстичні схильності, які визначали переваги їхнього володаря в умовах життя в
суспільстві. Значним досягненням людини розумної було приручення (одомашнення) тварин і початок культивування
рослин. Це був найважливіший крок на шляху вивільнення людини від впливу навколишнього середовища. В
результаті розвитку мислення людина досягає високого розуміння природи, починає впливати на неї. Саме людина
розумна може бути визначена як «матерія, яка пізнає саму себе».

У міру зменшення ролі біологічних факторів різко зростає значення для еволюції людини соціальних факторів.

Здібності до трудової діяльності, абстрактного мислення і членороздільної мови з'явились і удосконалювались
як специфічні якості людини розумної в результаті впливу колективного способу життя на багато поколінь наших
предків (тобто сформувались у філогенезі). Проте ці якості не закріпились в генотипі і у кожної сучасної
людини вони формуються в процесі її індивідуального розвитку (онтогенезу) тільки під впливом виховання і
навчання. Велике значення для соціальної еволюції людини мала поява альтруїстичних тенденцій — турбота про
стариків, жінок і дітей, зменшення агресивності при зустрічах з представниками інших племен. Це сприяло
розширенню інтелекту людини.

Еволюція привела до виникнення людського суспільства, яке з наростаючою силою почало впливати на навколишню
природу і на Землю в цілому. Спочатку цей вплив найчастіше носив негативний характер. Бездумне вирубування
лісів по берегах водойм, розорювання річкових заплав приводило до обміління їх, замулювання, пересихання,
утворення ярів, вітрової ерозії. Проте протягом великого проміжку людської історії ці впливи людей носили
місцевий, локальний характер, і лише за останні 100 років вплив людей на навколишнє середовище зріс у тисячу
разів і набув глобального характеру. Це пов'язано як з різким зростанням чисельності людей («демографічний
вибух»), так і з науково-технічним прогресом.

У міру розвитку людське суспільство все більше впливає на навколишнє середовище. Взаємодія людини і
середовища її життя на сьогодні є важливою екологічною проблемою. Бурхливий розвиток виробництва досяг такої
стадії, коли реально постало питання про загрозу існування людини як біологічного виду в результаті
виснаження природних ресурсів і небезпечного для життя забруднення середовища. Тільки термінові заходи в
напрямі раціонального використання ресурсів природи та ведення народного господарства можуть вирішити ці
проблеми.

Але небезпека чатує на людство не тільки з боку науково-технічного прогресу. У наш час мовби здійснилися не
лише слова Ф. Ніцше «Бог помер», але й нелюдська жорстокість другої світової війни дала підставу М. Фуко
заявити: «Людина померла».

Стара проблема давньокитайської філософії: «Людина за своєю природою добра чи зла?» раптом одержала
однозначний розв'язок: «людина за своєю природою зла». Зникли будь-які підстави для твердження про гуманізм,
про моральний прогрес людства. Людина начебто безумовно деградує протягом XX століття. Отже, небезпека чатує
на людство не лише на шляху науково-технологічного розвитку, але й з боку переродження самої людини,
деградації її природи. Здається Ф.М. Достоєвський висловив думку, що стала крилатою: «Краса врятує світ». Але
досвід нинішнього століття свідчить, що краса зовсім не рятує нас від аморальності. Більше того, мистецтво,
починаючи з кінця XIX століття, почало активно експериментувати з демонічним, з підсвідомим, з
ірраціональним. Показовим є твердження Ш. Бодлера про «квіти зла» і «поетику зла», привабливість і
притягальну силу аморального.

Отже, моральні якості сучасної людини не витримують випробування часом.

Гострота ситуації зумовлена також тим, що у зв'язку з наростанням шквалу змін, які викликані
науково-технічним прогресом, виникає проблема психологічного пристосування людини до цієї нової реальності.

Замовити реферат
Нові реферати
Люблю усмішку на чужім обличчі за Володимиром Сосюрою1553
Твір-мініатюра на тему Якби я був чарівником7361
Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити1574
Цитатна характеристика образу Остапа в оповіданні «Дорогою ціною»2663
Роксолана найбільша любов і найтяжча прикрість Сулеймана7748
Що означає служити Богові і людям по твору Осипа Назарука «Роксоляна»4209
Якою має бути дружина державного діяча за повістю «Роксолана»4123
Чарівна сила кохання за повістю Роксоляна Остапа Назарука5398
Реклама

Цікаве
загрузка...